Китай прискорює будівництво давно відкладеного центральноазійського трубопроводу для постачання газу з Туркменістану, в той час як РФ просуває свій власний новий сибірський газопровід, оскільки Пекін жонглює своїми потребами в енергобезпеці та дипломатичними пріоритетами, пише Reuters.

Зазначається, що Пекін прагне зміцнити зв’язки з Центральною Азією в рамках своєї ініціативи “Один пояс, один шлях”, але майже через десять років після початку будівництва проєкт “Лінія D” гальмується через складні переговори про ціну і технічні перешкоди прокладання трубопроводу, що перетинає ще три країни Центральної Азії, заявили китайські нафтові посадовці.

Але нещодавні зусилля Москви з будівництва другого сибірського трубопроводу з Китаєм, “Сила Сибіру 2”, щоб компенсувати скорочення продажів в Європі через війну в Україні, надають Пекіну важіль для просування центральноазійські, вважають китайські посадовці та галузеві консультанти.

“Центральноазійські трубопроводи вважаються наріжним каменем інвестицій в енергетичний і геополітичний простір Китаю. Це канал постачання, що має стратегічне значення, яке переважає над комерційними інтересами”, – заявив агентству Reuters китайський посадовець, знайомий з глобальною стратегією Китайської національної нафтової корпорації (CNPC).

Китай може в кінцевому підсумку укласти обидві угоди, щоб задовольнити свої величезні довгострокові потреби в газі, але пріоритет віддається Туркменістану, кажуть представники галузі, оскільки Пекін вже давно розглядає Центральну Азію як платформу для розширення торгівлі, забезпечення енергоносіями і підтримки стабільності в колись неспокійному західному регіоні Сіньцзян.

Сукупні багаторічні контракти на десятки мільярдів доларів на постачання газу обома трубопроводами задовольнять 20% поточного попиту Китаю. Газопроводи мають ключове значення для досягнення мети Пекіна – використання газу як проміжного палива для досягнення цілей вуглецевої нейтральності, а також для захисту від нестабільного ринку скрапленого природного газу (СПГ), що перевозиться танкерами.

За оцінками 2014 року, газопровід D, вартість якого становила 6,7 мільярда доларів, зможе транспортувати 30 мільярдів кубометрів газу на рік.

Виступаючи минулого тижня на першому особистому саміті лідерів країн Центральної Азії в місті Сіань, лідер КНР Сі Цзіньпін закликав сторони прискорити прокладання лінії D, яка стане четвертим газопроводом Китаю до регіону, майже через десять років після початку будівництва в Таджикистані.