Шанхайська дочка ВТБ і дрібні прикордонні китайські банки, через які росія і Китай збиралися проводити платежі без зайвих зволікань, обмежили конвертацію рублів у юані. Про це повідомляє The Moscow Times.

Ці регіональні банки готові обслуговувати торгівлю з рф, тому що їм не страшні санкції США: вони не працюють з доларами. Зворотний бік медалі: рублі їм також не потрібні.

Тому вони конвертують рублі у юані не більше, ніж надходить до них на рахунки російських клієнтів-експортерів для переказу в росію.

Ці потоки не збалансовані: російські експортери переважно великі і користуються послугами інших банків. Тому «російських» юанів на всіх не вистачає, і імпортерам доводиться довго чекати вікна для конвертації, щоб сплатити товар, розповіли клієнти кількох китайських банків, включаючи доньку ВТБ, яка потрапила місяць тому під санкції.

Тоді й виникла проблема, кажуть три імпортери, які зіткнулися з нею. Після того, як «ВТБ Шанхай» потрапив під блокуючі санкції США, його можливості конвертувати рублі в юані різко скоротилися. Через дрібні прикордонні банки проходить значно менше експортних потоків, аніж імпортних, створюється черга на отримання юанів у Китаї, переказує клієнт «ВТБ Шанхай» пояснення, отримані від менеджера банку.

У липні те саме почалося у відділеннях невеликих прикордонних сільських банків, стверджують два відправники коштів із росії. В обох раніше платежі проходили швидко, але тепер «підвисли».

«Нам банк пояснив, що вони платіж бачать, але не можуть зарахувати одержувачу, тому що у них недостатньо запитів з Китаю на оплату в росію в рублях — щоб вони могли віддати нашому постачальнику юані», — розповів один співрозмовник.

ВТБ не може купувати юані в Китаї з санкційних міркувань, а сільські банки не хочуть цього робити, щоб у перекладах з росії не проводити повноцінну транскордонну конвертацію коштів, пояснює керівник компанії-платіжного агента. А так китайський банк, по суті, зводить між собою експортера та імпортера: один продає банку юані, які купує інший.

Вже 90% торгівлі росії з Китаєм ведеться у національних валютах, говорив під час візиту до Китаю путін. Але це не позбавило численних проблем з оплатою. Через них російський імпорт скоротився в першому півріччі на 9% у грошовому вираженні, а у фізичному — ще більше: вирішення проблем коштує дорого, ціни імпортованих товарів зростають. Деякі китайські компанії махнули рукою на російський ринок і зовсім відмовилися продавати товари в росію — це стало складно.